Словарь української мови (1924)/хрускотіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хрускотіти
Берлін: Українське слово, 1924

Хрускоті́ти, кочу́, ти́ш, гл. = Хрумтіти. Які добрі вареники! Та ще й хрускотять, мов з кісточками. Чуб. II. 501.