Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/цибати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
цибати
Берлін: Українське слово, 1924

Ци́ба́ти, баю, єш, гл. Идти, шагать. Близько видати, далеко цибати. Ном. № 11423.