Словарь української мови (1924)/цурупал

by Борис Грінченко

◀ цурувати

Словарь української мови Борис Грінченко Ц цурупал

цурупалля ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Цуру́пал, ла, м. Въ загадкѣ: котъ. Вийшов царь земляний ( = миша) і пита царя Коркодима ( = півень), чи не бачив царя Цурупала. Грин. I. 249.