Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ціркованик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ц
ціркованик
Берлін: Українське слово, 1924

Цірко́ваник, ка, м. = Мережка 1. Желех.