Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/чекман

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чекман
Берлін: Українське слово, 1924

Чекма́н, на, м. Короткій кафтанъ галицкаго міщанина. Гол. Од. 17. См. Чекмінь. Ми ся звихали, все село звоювали, чекмани поросили, на весілля спросили. Грин. III. 511.