Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/чекотати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чекотати
Берлін: Українське слово, 1924

Чекота́ти, кочу́, чеш, гл. Стрекотать. (Птах) як стане чекотати. Драг. 334.