Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/челядний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
челядний
Берлін: Українське слово, 1924

Челя́дний, а, е. Слугамъ принадлежащій, свойственный. Желех. Челя́дна хи́жа. Кухня. Вх. Уг. 274.