Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/чепеля

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чепеля
Берлін: Українське слово, 1924

Чепеля́, ля́ти, с. = Чепелик. Дурному теляті не давай чепеляти, бо заріжеться. Чуб. I. 297.