Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/чепко

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чепко
Берлін: Українське слово, 1924

Че́пко, нар. Ловко, опрятно, аккуратно, красиво. Треба чепко ходити, будуть хлопці любити. Чуб. I. 246. А таки свині чепче за тебе їдять: скільки понакришував та понакидав. Кіев. у.