Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/чепляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чепляти
Берлін: Українське слово, 1924

Чепля́ти, ля́ю, єш, гл. Прицѣплять. Дячиха чорна, чорна, хоч чепляй на спину веретена та в циганське шатро. Левиц. ПЙО. I. 371.