Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/черевичок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
черевичок
Берлін: Українське слово, 1924

Череви́чок, чка, м. 1) Ум. отъ черевик. Рудч. Ск. I. 16. 2) мн. Раст. а) Orobus vernus L. ЗЮЗО. I. 130. б) Cypripedium Calceolus L. ЗЮЗО. I. 120. в) — Бо́жої Ма́тері. Impatiens noli tangere L. ЗЮЗО. I. 125.