Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/черець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
черець
Берлін: Українське слово, 1924

Че́рець, рцю, м. = Червець 2—4. МУЕ. I. 175. Ой плахотка-червчаточка, на три пальці черцю. Чуб. V. 675. Ум. Черчик.