Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/черити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
черити
Берлін: Українське слово, 1924

Чери́ти, рю, риш, гл. Облупливать кору. Угор.