Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/чертити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чертити
Берлін: Українське слово, 1924

Черти́ти, чу́, ти́ш, гл. = Черкати 4. Не черти, бо воза поламаєш. Ном. № 3501.