Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/черчати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
черчати
Берлін: Українське слово, 1924

Черча́ти, чу, чиш, гл. 1) = Бряжчати. Ванц ( = ланц) черчит. Вх. Лем. 482. Черчит пінязми. Вх. Лем. 482. 2) Журчать. Вода черчит. Вх. Лем. 482.