Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/чика

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чика
Берлін: Українське слово, 1924

Чи́ка, ки, ж. Дѣтск. Ножикъ, все острое. Не займай — це чика. Екатериносл. г.