Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/чиститися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чиститися
Берлін: Українське слово, 1924

Чи́ститися, щуся, стишся, гл. Чиститься. Почав чиститись і прибіратись. Левиц. Пов. 11.