Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/чистота

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чистота
Берлін: Українське слово, 1924

Чистота́, ти́, ж. Чистота. Мнж. 122. Грин. III. 404. Хто чистоту з нечистого добуде? К. Іов. 30.