Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/читати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
читати
Берлін: Українське слово, 1924

Чита́ти, та́ю, єш, гл. 1) Читать. Батенько йде та в листоньку читає, читаючи та жалібненько ридає. Чуб. I. 174. 2) Считать. Вх. Лем. 483.