Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/чмихати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чмихати
Берлін: Українське слово, 1924

Чми́хати, хаю, єш (и чми́шу, шеш), гл. Фыркать, пыхтѣть, дуть. Слухаю, коли корови чмишуть. О. 1861. V. 68. Чмихає, як овечка. Ном. № 13943. Нічого мені не каже, тільки чмише. Г. Барв. 288. Вже холодом чмише. Конотоп. у.