Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шелюг

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шелюг
Берлін: Українське слово, 1924

Ше́люг, га, м. 1) Красная лоза, тальникъ, Salix acutifolia. ЗЮЗО. I. 34. Мнж. 149. 2) = Шеляг. Не видушила у нього ні шелюга. Фр. Пр. 169.