Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шинкарка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шинкарка
Берлін: Українське слово, 1924

Шинка́рка, ки, ж. Кабатчица. Ум. Шинка́рочка, шинка́ронька. Ой п'ють вони гуляють, на шинкарку гукають: шинкарочко молода, усип меду ще й вина. Нп.