Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шипіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шипіти
Берлін: Українське слово, 1924

Шипі́ти, плю́, пи́ш, гл. Шипѣть. Хрипить-шипить, ніколи не замерзає. Ном. стр. 304, № 503.