Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/широкомовний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
широкомовний
Берлін: Українське слово, 1924

Широкомо́вний, а, е. Многорѣчивый. Іде султан, покинувши в дивані башів та визірів широкомовних. К. МБ. XII. 269.