Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шитий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шитий
Берлін: Українське слово, 1924

Ши́тий, а, е. 1) Прич. отъ ши́ти. Теплий кожух, тільки шкода, не на мене шитий. Шевч. 124. 2) прил. Шитый, вышитый. Шитими рукавами помахає. Чуб. III. 190.