Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шкаметник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шкаметник
Берлін: Українське слово, 1924

Шкаме́тник, ка, м. Крадущій куски необработаннаго сукна (см. шкаметка); вообще воръ. Вас. 212.