Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шквиря

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шквиря
Берлін: Українське слово, 1924

Шкви́ря, рі, ж. Снѣгъ съ вѣтромъ. Харьк. У полі така шквиря, що й їхати не можно, не то йти. Волч. у. Ось як воно співається!… Не так як ти, мов коза в шквирю. О. 1862. II. 35. Під дощ, під сніг, під шквирю. Мкр. Г. 51.