Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шкитильг

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шкитильг
Берлін: Українське слово, 1924

Шкити́льг, меж., выражающее прихрамываніе. Ногу підколола. Шкитильг, шкитильг! Ні, не піду шкитильгаючи між люде, — вернусь. Г. Барв. 73.