Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шляхта

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шляхта
Берлін: Українське слово, 1924

Шля́хта, ти, ж. Шляхта, дворянское сословіе въ Польшѣ. Було шляхта знай чваниться, день і ніч гуляє, та королем коверзує. Шевч. 130. Ум. Шля́хтонька, шля́хточка.