Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шматувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шматувати
Берлін: Українське слово, 1924

Шматува́ти, ту́ю, єш, гл. Разрывать, разрѣзывать на куски. Переясл. у. Ой дай жупан шматований, що турками шанований, що сонечком побіляний, що кулями постріляний. Щог. В. 3. Що се вони видумали — шматувати Україну. К. ЧР. 187.