Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шморг

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шморг
Берлін: Українське слово, 1924

Шморг, меж. 1) Дергъ. 2) Выражаетъ быстрое проникновеніе куда. Округ ярмарок, в середині шарварок, та в дірку шморг. Ном. стр. 294, № 139. За ним погнались, а він добіг до Луки та шморг у його хату. Коли це Третяк шморг із сіней. Новомоск. у.