Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шморгати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шморгати
Берлін: Українське слово, 1924

Шмо́ргати, гаю, єш, гл. 1) Дергать. Константиногр. у. Та все її шморга за намисто. О. 1861. X. 32. 2) Очищать пеньку отъ кострики при помощи шмо́ргавки. Шух. I. 147.