Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шнуровиці

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шнуровиці
Берлін: Українське слово, 1924

Шнурови́ці, ви́ць, ж. Корсетъ. Продай, мамо, дві телиці, купи мені шнуровиці: в мене циці трясуться, з мене хлопці сміються. Закр. 75.