Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шпиг

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шпиг
Берлін: Українське слово, 1924

Шпиг, га, м. 1) Шпіонъ. Черк. у. Шпиг сю пісню пильно слухав. Мкр. Н. 11. 2) Костный мозгъ.