Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шпигонути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шпигонути
Берлін: Українське слово, 1924

Шпигону́ти, ну́, не́ш, гл. Кольнуть съ силой. Мені треба жінки сміливої, щоб уміла часом турка під бік шпигонути. Левиц. Пов. 14.