Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шпуртонути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шпуртонути
Берлін: Українське слово, 1924

Шпуртону́ти, ну́, не́ш, гл. Бросить съ силой, вылить. Нагрів казан, як шпуртоне (окріп) у те жлукто. Мнж. 92.