Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шруб

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шруб
Берлін: Українське слово, 1924

Шруб, ба, ж. Винтъ. О человѣкѣ: як на шру́бах ходить — живой, подвижной, проворный. Ном. № 5762. Ум. Шрубо́к.