Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шріт

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шріт
Берлін: Українське слово, 1924

I. Шріт, шро́ту, м. Дробь (для стрѣльбы). Шух. I. 234.

II. Шріт, меж. для выраженія пѣнія крапивника. Вх. Лем. 486.