Словарь української мови (1924)/щелепа

by Борис Грінченко

◀ щезун

Словарь української мови Борис Грінченко Щ щелепа

щемелина ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ще́лепа, пи, ж. Челюсть. Левиц. Пов. 339. Він йому розбив голову — ударив кінською щелепою. Міус. окр. Як не перестанеш лаяться, до я тобі щелепи роздеру. Козел. у.