Словарь української мови (1924)/щепити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Щ
щепити
Берлін: Українське слово, 1924

Щепи́ти, плю́, пи́ш, гл. Прививать (деревья, оспу). Тоді як щепи ми щепили. Шевч. 495.