Словник української мови (1927)/Дом

by Борис Грінченко

◀ Г

Словник української мови Борис Грінченко Д

Е ▶

Київ: Горно, 1927

А · Б · В · Г · Ґ · Д · Е · Є · Ж · З · И · І · Ї · Й · К · Л · М · Н

 

Д.

 

Д–Дб · Дв–Дд · Де–Дє · Дж–Дз · Ди · Ді–Дн · До · Дп–Дри · Дрі–Дря · Ду · Дх–Дя

До–Доб · Дов · Дог–Дой · Док–Дол · Дом · Дон–Доп · Дор · Дос · Дот–Доя

дом  •  дома  •  домагання  •  домагатися  •  домазати  •  домазувати  •  домальовувати  •  домалюватися  •  доманити  •  доманювати  •  домарити  •  домаритися  •  домарь  •  домаха  •  домацатися  •  домацуватися  •  домашній  •  домаювати  •  домежовувати  •  домелювати  •  домести  •  дометикуватися  •  домець  •  домивати  •  домиватися  •  домилювати  •  доминати  •  домирити  •  домиритися  •  домисел  •  домислитися  •  домислюватися  •  домислятися  •  домити  •  домитикуватися  •  домичок  •  домишлятися  •  домів  •  домівка  •  домівник  •  домівниця  •  домівство  •  домівський  •  домізковуватися  •  домізкуватися  •  домінувати  •  домір  •  доміри  •  домірковуватися  •  доміркуватися  •  домірний  •  домірність  •  домітати  •  домішка  •  домішування  •  домішувати  •  домлівати  •  домняти  •  домовий  •  домовик  •  домовина  •  домовини  •  домовинка  •  домовічити  •  домовласник  •  домовласницький  •  домовити  •  домовляти  •  домовлятися  •  домовний  •  домовник  •  домовода  •  домогання  •  домогатися  •  домогосподар  •  домогосподиня  •  домодержавець  •  домолити  •  домолитися  •  домолоти  •  домолотити  •  домолочувати  •  домонтарство  •  домонтарь  •  домоправитель  •  домоправління  •  домороб  •  доморобний  •  доморобництво  •  доморобство  •  доморослий  •  доморядник  •  доморядця  •  домостити  •  домотканий  •  домотувати  •  домотур  •  домоустрій  •  домочити  •  домочок  •  домочувати  •  домощувати  •  домощуватися  •  домування  •  домувати  •  домуватися  •  домудровуватися  •  домудруватися  •  домурований  •  домуровувати  •  домуровуватися  •  домчати  •  домчатися  •  дом'яти