Словник української мови (1927)/байталуватий
| ◀ байтало | Словник української мови Б байталуватий |
байцарка ▶ |
|
Байталува́тий, а, е. 1) Неловкий, неуклюжий. Вх. Зн. 1. 2) Неработающий, ленивый. Черк. у.
| ◀ байтало | Словник української мови Борис Грінченко Б байталуватий |
байцарка ▶ |
|
Словник української мови — Б
байталуватий
Борис Грінченко
1927
Байталува́тий, а, е. 1) Неловкий, неуклюжий. Вх. Зн. 1. 2) Неработающий, ленивый. Черк. у.