Словник української мови (1927)/балабуха

by Борис Грінченко

◀ балабух

Словник української мови Борис Грінченко Б балабуха

балабушка ▶

Київ: Горно, 1927

Бала́буха, хи, ж. 1) = Бала́бух 1. Шейк. 2) Шишка. Під плечем така балабуха. Змиев. у. Ум. Бала́бушка, балабу́шечка. Чуб. III. 258. О. 1862. IV. 13.