Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/балда

Матеріал з Вікіджерел

Балда́, ди́, ж. 1) Большой топор. Вх. Зн. 1. 2) Неуклюжая, неповоротливая женщина. Ном. № 13951. 3) В загадке: далда́-балда́ — свинья.