Словник української мови (1927)/бандаж

Матеріал з Вікіджерел

Банда́ж, жа, м. 1) Чорная лента, употребляемая для повязки башмаков. Шейк. 2) Бинт. Шейк. *3) Бандаж. Сл. Дубр.