Словник української мови (1927)/безкраїй
| ◀ безкостий | Словник української мови Б безкраїй |
безкрайний ▶ |
|
Безкра́їй, я, є. Беспредельный, безграничный. Згадаю те лихо, степи ті безкраї. Шевч. І тепер мені так і сниться широкий степ безкраій. МВ. I. 61.