Словник української мови (1927)/безувірів
| ◀ безувір | Словник української мови Б безувірів |
безувірка ▶ |
|
Безуві́рів, рова, ве. Принадлежащий безуві́р'у. См. Бузуві́рів.
| ◀ безувір | Словник української мови Борис Грінченко Б безувірів |
безувірка ▶ |
|
Словник української мови — Б
безувірів
Борис Грінченко
1927
Безуві́рів, рова, ве. Принадлежащий безуві́р'у. См. Бузуві́рів.