Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/божок

Матеріал з Вікіджерел

Божо́к, жка́, м. 1) Ум. от біг, бог. Фр. Пр. 101. 2) Идол, кумир. 3) Род детской игры. Ив. 4) — сви́нний. Свиной желудок. Вх. Зн. 3. См. Богу́н 2.