Словник української мови (1927)/бочуля

by Борис Грінченко

◀ бочонок

Словник української мови Борис Грінченко Б бочуля

боштан ▶

Київ: Горно, 1927

Бочу́ля, лі, ж. 1) Толстобрюхая корова. Желех. 2) Корова с белыми боками. Желех. Ум. Бочу́лочка. Да прийду ж я, гою, на твою обору, ой займу ж я бочулочку до свойого дому. Чуб. V. 1088.