Словник української мови (1927)/братка

by Борис Грінченко

◀ братія

Словник української мови Борис Грінченко Б братка

братки ▶

Київ: Горно, 1927

Бра́тка, ки, ж. 1) Взятка (в карточ. игре). По віщо ти зняв? — По туза. — Ну, ото й гаразд: є вже братка. Лубен. у. 2) Мн. Раст. Иван-да-Марья, Viola tricolor. Чуб. I. 82. Литин. у., Канев. у.